Рекомендації для батьків

​

Формування в дітей психологічної готовності до школи

​

1. Важливо, щоб у дитини був різноманітний досвід спілкування з незнайомими людьми — з дорослими й дітьми.

Давайте маляті можливість попракти­куватися у встановленні нових контактів. Це може відбуватися в поліклініці, на дитячо­му майданчику, в магазині (звичайно, у вашій присутності).

1. Деякі діти губляться, бо в них немає нави­чок «виживання в натовпі».

Як тренування, час від часу можна взяти дитину на великий розважальний захід, від­відати з ним вокзал або автостанцію, проїхатися в суспільному транспорті

1. Не завжди навколишні доброзичливі й повні розуміння.

Учіть дитину не розгублюватися, коли її критикують або дражнять. Готуйте до того, що в школі вона може зустрітися з негативними оцінками своєї роботи. Тобто вдома важливо отримати досвід і похвали, й осудження. Головне, щоб малюк зрозумів: критикуючи його, ви оцінюєте не його особистість загалом, а конкретний вчинок. Добре, якщо в дитини сформована стійка позитивна самооцінка. Тоді на зауваження або на не дуже високу оцінку вчителя дитина не образиться, а спробує щось змінити.

1. Потрібно навчити дитину виражати свої потреби словами. Вдома навколишні розумі­ють її з півслова або за виразом обличчя. Не варто очікувати цього від учителя або одно­класників.

Учіть малюка повідомляти про свої бажання словами, постарайтеся організувати такі ситу­ації, коли йому потрібно попросити про допо­могу в незнайомого дорослого або в дитини.

1. У школі дитина часто потраплятиме в си­туації порівняння з однолітками.

Тому ще до школи потрібно спостерігати її в іграх, що включають момент змагання, перед­бачають конкуренцію дітей. Як вона реагує на успіх інших, на свої невдачі тощо?

1. Намагайтеся, щоб дитина звикала пра­цювати самостійно, не вимагаючи в дорослих постійної уваги й заохочення. Адже на уроці вчитель навряд чи зможе приділити кожному однакову увагу.

Поступово переставайте хвалити дитину за кожен крок у роботі — хваліть за отриманий результат.

1. Привчайте малюка спокійно сидіти й пра­цювати протягом певного часу. Включайте в розпорядок дня різноманітні заняття, чергу­ючи спокійну роботу за столом з рухливими іграми.

Особливо це важливо для рухливої дитини. Поступово вона звикне до того, що верещати й бігати можна в певний час, тоді зможе у школі дочекатися перерви.

1. З перших днів ваш першокласник почува­тиметься впевнено, якщо ви заздалегідь при­щепите йому елементарні навички роботи на уроці. Наприклад, навчите правильно тримати олівець, орієнтуватися на сторінці зошита або книжки, уважно слухати інструкцію й виконува­ти її, відраховувати потрібну кількість клітинок тощо.

Варто пам'ятати, що новий важливий пері­од у житті краще починати з відчуття «Я можу робити ось це й це», ніж із відчуття «Я не вмію того, що вміють інші діти».

​

Пам’ятка батькам першокласника

​

 Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

 

Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

 

Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

 

Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

 

Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

 

Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

 

Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

 

Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

 

Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.