ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

У ЗДО функціонує медичний кабінет, ізолятор. Приміщення відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, оснащені та забезпечені необхідним обладнанням та лікарськими засобами, виробами медичного призначення.

Медичне обслуговування в закладі освіти здійснює сестра медична старша:

Сидорчук Марина Миколаївна

Освіта - неповна вища

Спеціальність за дипломом - медична сестра

Професійний стаж роботи - 18 років

Графік роботи сестри медичної старшої

Понеділок - 08.00 - 16.30

Вівторок - 08.00 -16.30

Середа - 08.00- 16.00

Четвер - 08.00 - 16.00

П'ятниця - 08.00 - 16.00

Перерва - 13.00 - 13.30

Сестра медична старша здійснює :

- постійний контроль за станом здоров’я дітей;

- проводить збір інформації профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ України;

- надає невідкладну медичну допомогу дітям у разі гострого захворювання або травми;

- здійснює контроль за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму освітньої діяльності, навчального навантаження;

- контролює дотримання санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму;

- проводить санітарно-просвітницьку діяльність серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників установи;

- веде облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, дотримується правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечує їх своєчасне поповнення.

В ЗДО медичне обслуговування здійснюється відповідно до:

Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);
Положення про заклад дошкільної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 р. №26 )
Постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 р. №826 «Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах»,
спільного наказу МОЗ та МОН України від 30.08.2005 р. № 432/496 «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі»,
Статуту закладу освіти

В закладі діти забезпечені постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі.

Корисні поради на замітку дорослим

ЩЕПЛЕННЯ - НАЙЕФЕКТИВНІША ПРОФІЛАКТИКА

Порядок прийняття дітей до закладу освіти регулюється ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»:

"Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.

Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для прийому їх до дитячих закладів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Працівники дитячих закладів підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв у порядку, встановленому законодавством.

Працівники дитячих закладів зобов'язані:

вести постійне спостереження за станом здоров'я дітей, а в разі виявлення хворого на інфекційну хворобу - вжити заходів для його ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров'я;

систематично проводити гігієнічне навчання та виховання дітей."

Профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору є обов’язковими і включаються до Календаря щеплень.

Відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорониздоров’я України «Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні» від 18.05.2018 № 947.

Зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні

ВАКЦІНАЦІЯ ДІТЕЙ: ВІДПОВІДАЄМО НА ЗАПИТАННЯ БАТЬКІВ

Журнал “Медична сестра дошкільного закладу” №9, 2017

Чи є ефективніший за вакцинацію засіб захисту від інфекційних захворювань

Ні, немає. Ризик спалахів інфекційних захворювань буде мінімальним, якщо кількість щеплених дітей становитиме 90-95%. Такий відсоток формує «колективний імунітет», що запобігатиме поширенню інфекційних захворювань. Коли кількість щеплених незначна, ризикують захворіти не лише діти, а й дорослі. Цей факт перевірений часом, адже є захворювання, на які не хворіють завдяки тому, що вже багато поколінь вакцинували від них. Якщо відмінити вакцинацію, рідкісні або зниклі захворювань поширюватимуться знову. Саме вакцинація дає змогу сформувати в дитини імунітет, без якого вона ризикує захворіти за першого ж контакту з інфекціями.

Чи можна ва кцинувати дітей із хронічними захворюваннями

Так, можна. Дітей із хронічними захворюваннями слід захищати передусім. Адже супутні захворювання можуть погіршити перебіг основного. Також утаких дітей інфекційні захворювання або їх ускладнення протікають значно тяжче. Відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, діти з хронічними захворюваннями належать до групи ризику. Для таких дітей Календарем передбачено додаткові щеплення за станом здоров’я. Наприклад, дітей, хворих на цукровий діабет першого типу або бронхіальну астму, слід вакцинувати від пневмококової інфекції, що спричиняє пневмонію, менінгіт, отит тощо. Дітей із хронічними захворюваннями печінки — від гепатиту А.

Чому діти, які були щеплені, все одно хворіють

Вакцинація безпечніша, ніж захворювання, лише тому, що вакцина містить ослаблений, вбитий збудник або його частки. У кожної дитини організм порізному реагує на щеплення. Іноді він формується частково або не формується взагалі. Тож щеплена дитина може захворіти, але захворювання матиме легший перебіг чи не матиме тяжких ускладнень.

Як реагує організм дитини на щеплення

Формує адекватну імунну відповідь Так, імунна система дитини реагує на сторонні мікроорганізми й виробляє антитіла одночасно до кількох збудників. Якщо згодом організм дитини ще раз зіткнеться зі збудником, в її організмі вже сформується достатній рівень антитіл, які запобігатимуть захворюванню. У разі природного контакту зізбудником імунній системі дитини доведеться реагувати на більшу кількість сторонніх агентів, ніж уразі вакцинації. Наприклад, у разі захворювання на гепатит В, імунна система нещепленої дитини вироблятиме антитіла проти чотирьох сторонніх білків вірусу. У разі вакцинаціїїї організму доведеться формувати антитіла лише до одного антигена, що забезпечить ефективний захист від захворювання.

Чи спричиняє вакцинація в дітей аутизм

Ні, це хибна думка. Вона поширилася серед батьків і медичних працівників після публікації в 1998 році статті англійського лікаря Ендрю Уейкфілда про зв’язок вакцинації проти кору, краснухи, паротиту заутизмом. Через кілька років після цієї публікації Центр контролю та профілактики захворювань у США, медичний інститут Національної академії наук Великобританії і Британська національна служба охорони здоров’я спростували зв’язок між розвитком аутизму і вакцинацією. Тим паче, що аутизм — це генетично зумовлене захворювання. Прояв його симптомів лише збігається в часі з вакцинацією проти кору, паротиту та краснухи.

Чи можна одночасно робити дитині кілька щеплень

Так, можна. На дитину впливає значно більше антигенів унаслідок захворювання на ангіну, ніж від кількох щеплень одночасно. Таке вакцинування заощаджує час і гроші, зменшує кількість відвідувань поліклініки. До того ж так легше дотримуватися Календаря профілактичних щеплень вУкраїні. Наприклад, щеплення одночасно від кору, епідемічного паротиту і краснухи, скорочує кількість ін’єкцій, а отже зменшує больові відчуття.

Грудне вигодовування не заміняє щеплень

Перші антитіла дитина отримує від матері: вони потрапляють через плаценту в кров дитини. Проте маминих антитіл недостатньо, аби запобігти захворюванням, та й зберігаються вони в крові дитини не тривало. А якщо мама не щеплена або не хворіла на певні захворювання, то їх у дитини взагалі не буде. За грудного вигодовування дитина також отримую антитіла від матері. Саме тому воно так важливе для імунітету дитини, але цього захисту недостатньо. Наприклад, дитина цілком може захворіти на кашлюк, не зважаючи на грудне вигодовування. До тогож джерелом інфекції можуть бути батьки, зокрема мама, яка годує грудним молоком. В Україні відповідно до Календаря в перший день життя дітям роблять щеплення проти гепатиту В, на третій-п’ятий день — проти туберкульозу. А планову вакцинацію проти кашлюку, правця, дифтерії, поліомієліту, гемофільної інфекції починають із двох місяців.

Планова вакцинація дітей з перших місяців життя

Інфекційні захворювання найнебезпечніші для життя і здоров’я дітей віком до року. Саме недостатність антитіл в організмі дитиниробить його беззахисним перед захворюваннями. Уникнути контакту зі збудником інфекційного захворювання майже неможливо. Адже дитину може інфікувати навіть найближче оточення: батьки, брати та сестри, бабусі та дідусі. У певному сенсі час вакцинації визначає її ефективність: що раніше, то ліпше. Необхідно встигнути вакцинувати дитину до того, як вона зустрінеться зі збудником. Саме тому деякі щеплення роблять у перші дні та місяці після народження. Якщо відкласти вакцинацію, дитина може захворіти.

Дітей із хронічним захворюванням можна вакцинувати

Діти із хронічними захворюваннями передусім потребують захисту від інфекцій. По-перше, супутні захворювання можуть погіршити перебіг основного. По-друге, у таких дітей інфекційні захворювання або їх ускладнення протікають значно тяжче. Відповідно до Календаря діти з хронічними захворюваннями належать до групи ризику. Для таких дітей Календарем передбачено додаткові щеплення за станом здоров’я. Наприклад, діти з цукровим діабетом першого типу й бронхіальною астмою мають додатково вакцинуватися проти пневмококової інфекції, що викликає пневмонії, менінгіт, отит тощо. Діти із захворюванням печінки потребують додаткової вакцинації від гепатиту А. Медичні протипоказання до проведення вакцинації визначені в Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551). Тому лише фахівець можевизначити, коли вакцинація протипоказана.

Діти, які були щеплені, все одно захворіли

Вакцинація безпечніша, ніж захворювання, лише тому, що вакцина містить ослаблений, вбитий збудник або його частки. Відповідь організму на щеплення все одно в кожної дитини індивідуальна. Тому не у всіх щеплених дітей може сформуватися імунітет або він може сформуватися частково. Дитина може захворіти, але захворювання буде протікати легше або не буде тяжких наслідків. Наприклад, дуже великий відсоток тих, хто перехворів на поліомієліт, стають інвалідами на все життя або захворювання має летальний кінець. Щеплення може запобігти тяжким наслідкам або ускладненням після захворювання. Також відомо, що немає вакцин зі стовідсотковою ефективністю, у більшості вакцин вона становить 85-95%.

Організм дитини формує адекватну імунну відповідь

Імунна система дитини реагує на сторонні мікроорганізми й виробляє антитіла одночасно до кількох збудників. Якщо згодом організм дитини ще раз зіткнеться зі збудником,в її організмі буде сформований достатній рівень антитіл, які запобігатимуть захворюванню. У разі природного контакту зі збудником імунній системі дитини доведеться реагувати на більшу кількість сторонніх агентів, ніж у разі вакцинації. Наприклад, у випадку захворювання на гепатит В, якщо дитина не вакцинована, її імунна система вироблятиме антитіла проти чотирьох сторонніх білків вірусу. У разі ж вакцинації організму дитини доведеться формувати антитез лише до одного антигена, що забезпечить ефективний захист від захворювання.

ПРОФІЛАКТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Серед соціальних та медичних проблем суспільства туберкульоз посідає особливе місце. Туберкульоз супроводжує людство з часів його появи. Туберкульозом хворіють і продовжують хворіти в усіх країнах світу. Нажаль, не тільки хворіють від нього, але й помирають.

Зросла кількість важких і занедбаних форм туберкульозу, з’явились нові проблеми – розвиток резистентних форм туберкульозу та поступове збільшення кількості хворих на туберкульоз і СНІД. Залишається актуальною проблема великої кількості хворих туберкульозом, які відносяться до соціально дезадаптованої категорії населення.

Лікування туберкульозу є тривалим та довговартісним.

Туберкульоз - важке інфекційне захворювання, збудником якого є туберкульозна паличка. Основне джерело інфекції – людина, хвора на туберкульоз. Основний шлях зараження – повітряно-крапельний.

Початковий туберкульоз розвивається в 5 – 7% заражених, а у решти – виявляється тільки при зміні туберкулінових реакцій.

Вторинний туберкульоз проявляється у вигляді різних клінічних форм і характеризується запальним процесом різної тривалості, нерідко з видозміненням легеневої тканини, її розпадом, утворенням порожнини (каверни).

Основними методами, що дозволяють поставити діагноз туберкульозу, є: мікробіологічні, рентгенологічні, для дітей – туберкулінодіагностика ( проба Манту ).

У дітей переважають позалегеневі форми туберкульозу, а саме: туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів та туберкульоз шкіри. Однак ускладнює ситуацію той факт, що особливістю захворюваності на сухоти серед дітей, на відміну від дорослих, є співвідношення ураження легень та позалегеневого туберкульозу.

І тут показники далеко не втішні. Статистика свідчить, що у структурі захворюваності дітей на позалегеневий туберкульоз 74% складає туберкульоз органів дихання і 26% - туберкульоз інших органів. В останньому випадку найбільш поширені ТБ кістково-суглобової системи та периферичних лімфатичних вузлів. При цьому у дітей ТБ кістково -суглобової системи зріс на 14%.

Для профілактики туберкульозу у дорослих проводяться флюорографічні обстеження, у дітей - вакцинація на 3 – 5 день від народження та ревакцинація ( повторне введення вакцини ) - в 7 років. Для визначення напруги імунітету та інфікованості щорічно проводиться проба Манту, починаючи з 1 року до 18 років.

ОБЕРЕЖНО, КІР!

Кір був відомий за кілька століть до нашої ери. Збудником його є вірус. Хворий є заразним не тільки, коли у нього є ознаки захворювання, але і за кілька днів до початку захворювання. Особливу роль у поширенні цієї інфекції відіграють хворі з нетиповими формами кору, тобто, коли клініка хвороби слабо виражена чи її не можна розпізнати, оскільки вона більше нагадує інші захворювання. Тоді такі пацієнти не ізолюються вчасно. В останні два дні перед появою будь-яких клінічних ознак хвороби та в період висипки хворий на кір виділяє вірус, котрий потрапляє в навколишнє середовище з дрібними крапельками слизу під час кашлю чи просто розмови. Варто зауважити, що вірус швидко і далеко поширюється потоками повітря, особливо через витяжні шахти при протягах, переміщуючись з нижніх поверхів приміщення до верхніх або з одного його кінця в інший.

Сприйнятливість до вірусу кору майже тотальна. Це означає, що ймовірність захворіти на кір в результаті контакту з хворим – 99%. Рідко хворіють діти до тримісячного віку. Вони мають вроджений імунітет від матері (за умови, що жінка хворіла на кір раніше або пройшла вакцинацію), який згодом втрачають.

При захворюванні на кір звертає на себе увагу поява високої температури тіла у перший день. На 2-3 добу вона може знижуватися до 37-38 градусів. Спостерігаються інші ознаки токсичного впливу вірусу: зниження апетиту, головний біль, порушення сну. У першу ж добу виникають катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів: сухий кашель, хрипкий голос, нежить. З кожним днем вони посилюються. Характерними симптомами хвороби також є кон’юнктивіт, який супроводжуються світлобоязню, сльозотечею. Всі ці симптоми нагадують гострі респіраторні вірусні інфекції. Але особливістю саме кору в цих випадках є наростання катаральних проявів, кашель стає частішим, болісним. Основними ж відмінними рисами, які дозволяють розпізнати кір ще до виникнення висипки на шкірі, є поява на слизовій оболонці щік, губ, ясен висипань, які нагадують манну крупу, та дрібних рожево-червоних плям на м’якому і твердому небі. Особливістю захворювання є й те, що висип спочатку виникає на обличчі, за вухами і впродовж 3-4 діб поширюється поступово вниз, покриваючи шию, тулуб, ноги. Висип має вигляд плям рожево-червоного кольору, які переважно виступають над неураженою шкірою. Часто елементи висипки зливаються. У перші два дні від початку висипань ще зберігаються характерні зміни в ротовій порожнині. Надалі слизова оболонка рота стає яскраво-червоною, та більш чутливою, губи сухими, потрісканими. Все це сприяє приєднанню бактеріальної інфекції та розвитку стоматиту. Останнім етапом у перебігу кору є період одужання, особливість якого полягає в ослабленні захисних сил організму. Отже, в цей час потрібно остерігатися будь-яких інфекційних захворювань.
Кір може призвести до важких ускладнень, які бувають більш важчими ніж саме захворювання: круп, пневмонія, менінгіт, енцефаломієліт. У випадку виникнення ускладнень захворювання часто завершується летально або інвалідністю.
Якщо у вас захворіла дитина, негайно викличте дільничного лікаря, саме він має визначити, де потрібно лікувати вашу дитину (вдома або в стаціонарі), призначить відповідне лікування та профілактичні заходи щодо попередження подальшого поширення кору. Великого значення треба надати догляду за шкірою та слизовими оболонками. Проводять гігієнічні ванни з використанням хімічного розчину марганцівки, очі промивають теплою кип’яченою водою, чайною заваркою, відваром ромашки. Кожне око обробляють окремим ватним тампоном від зовнішнього куточка ока до внутрішнього. Цю процедуру треба повторювати 4-5 разів протягом дня.
Профілактичні заходи у вогнищі кору включають ізоляцію дитини (до п’ятого дня з моменту появи висипань, а у випадках ускладнень – до 10 днів, що зумовлено тривалим виділенням вірусу). Приміщення після ізоляції добре провітрюють, якщо є можливість – проводять квартування. На дітей, які контактували з хворим на кір і не хворіли на дане захворювання, накладають карантин.
Основним заходом по профілактиці захворювання є щеплення, після якого формується напружений імунітет до 5 років.
При контакті з хворим на кір рекомендовано щеплення коревою вакциною в термін до 72 год. після контакту з хворим або введення імуноглобуліну. Імуноглобулін вводять дітям від 3 до 12 місяців, а також старшим, які не були щеплені у зв’язку з протипоказаннями. Імуноглобулін треба вводити в перші три дні після контакту. Пізніше його введення не забезпечить попередження кору, але може зробити його перебіг легшим. Тому для попередження захворювання та забезпечення сприятливої епідеміологічної ситуації найефективнішим буде щеплення коревою вакциною. Вакцинацію здійснюють у віці 12 місяців, при відсутності протипоказань, разом із щепленням проти краснухи та паротиту (свинка) у спеціальних кабінетах профілактичних щеплень у дитячих поліклініках. Повторне щеплення (ревакцинації) проводять у віці 6 років.Колективний імунітет створюється при наявності не менше 95% імунних осіб в колективі.
Отже, пам’ятайте: захворювання легше попередити, ніж лікувати.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

ПЕДИКУЛЬОЗ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА

Педикульозом називають паразитарне захворювання волосся і шкіри. У перекладі з латинської pediculosis означає вошивість. Хвороба ця соціальна і безпосередньо відображає стан суспільства. На людині можуть паразитувати три види вошей: волосяні, лобкові і платтяні, однак для юного покоління властиво зараження волосяними і платтяними вошами.

Педикульоз у дітей - питання дуже делікатне. Багато матусь годинами готові обговорювати будь-яку хворобу своєї дитини, однак якщо у малюка з'явилися воші, на цю тему накладається табу. Мами не повинні обговорювати це зі своїми подругами, знайомими, а негайно звертатися до лікаря.

Багато хто думає, що якщо дотримуватися елементарних правил гігієни, утримувати свою сім'ю в чистоті, то зараження педикульозом не загрожує. Це зовсім не так. Діти, відвідуючи дитячі сади, школи, ігрові майданчики, басейни та інші громадські місця, ризикують підчепити волосяних або платтяних вошей. Уникнути цього можна, тільки якщо не випускати малюка з будинку, що в принципі нереально.

При розвитку хвороби дитина відчуває сильний свербіж і розчісує місця укусів, що збільшує ймовірність інфікування бактеріями і появи гнійничкових висипань.

Однак педикульоз у дітей неприємний не тільки розчісуванням, він небезпечний ще й тим, що воші є розповсюджувачами цілого ряду інфекційних захворювань (волинської лихоманки, висипного і поворотного тифу). Тому так важливо вчасно виявити і вжити заходів щодо усунення такої прикрої недуги.

Педикульоз у дітей: як відбувається зараження

Що ж являють собою волосяні воші? Це кровоссальні комахи, що передаються людині побутовим шляхом. Потрапляючи на шкіру голови, паразити харчуються кров'ю і лімфою. Цей вид комах не стрибає і не літає, проте вони здатні блискавично пересуватися (більше 40 см в хвилину). Тому зараження відбувається при близькому контакті дітей, використанні одного гребінця або примірюванні чужих головних уборів. Роздягальні в громадських місцях також є зоною передачі вошей з одягу хворої дитини на одяг здорового. Паразитуючі комахи, «переселившись», починають розмножуватися. Щодня самки вошей відкладають до 15 яєць (гнид), приклеюючи їх до волосся. Приблизно через 1-2 тижні з'являються маленькі вошки.

Профілактика педикульозу в дітей та всієї сім'ї

Безумовно, методів, здатних запобігти інвазію вошами, не існує. Проте батькам можна знизити ризик виникнення педикульозу в дітей, зробивши деякі заходи:

· Необхідно раз на тиждень перевіряти дитину на наявність вошей і гнид;

· Періодично сушити волосся малюка феном, використовуючи найгарячіший режим. Паразити не витримують високої температури і гинуть.

· Проводити бесіди про правила поведінки та особистої гігієни в дитячому садку, школі та інших громадських місцях. Поясніть дитині, що не можна вдягати чужий головний убір, користуватися не своїм гребінцем і іншими предметами гігієни;

· Дівчинці з довгим волоссям необхідно заплітати коси або збирати їх у хвіст, так ймовірність зараження знизиться;

· З метою профілактики педикульозу в дітей можна додати у флакон з шампунем кілька крапель лаванди або евкаліптової олії. В область потилиці і скронь рекомендують втирати масло чайного дерева. Різкий запах ароматичних засобів відлякує паразитів.

Якщо за всіх старань вам не вдалося уникнути зараження вошами, то, як би це не було неприємно, краще звернутися до лікаря. Фахівець призначить комплексне ефективне лікування з урахуванням віку та індивідуальних особливостей дитини.

Лише після комплексного ефективного лікування, яке призначить лікар, та після повторного детального обстеження сімейним лікарем, про що свідчить довідка про відсутність педикульозу, дитина приймається в дошкільний заклад через медичний кабінет.

Це важливо ! COVID-19