РИБА-КЛОУН
У теплих тропічних морях вирує життя. Корали, різноманітні водорості, безліч різнокольорових рибок, акули – всі вони співіснують у мальовничому підводному світі. Тут, серед отруйних щупалець, які називаються анемонами, мешкає і маленька рибка-клоун.
Луската зовсім не боїться поранитися, адже огортає тіло спеціальним захисним шаром слизу. Отримуючи безпечний притулок, клоун віддячує анемону тим, що очищає його. Крім цього, яскравим виглядом прудка мешканка приманює інших дрібних істот, на яких полює її живий будиночок.
Риби-клоуни створюють сімейну пару на все життя. Подружжя самовіддано захищає оселю та ікринки. Тільки уяви: ці невеличкі рибки контролюють розмір свого тіла! Деякі не поспішають виростати, щоб не старших.
НЕЗГРАБНІ МЕШКАНЦІ АНТАРКТИКИ
Ці чудернацькі тваринки плавають під водою, наче риби, мають плавці, як у тюленів, і дивовижне пір’я. Вважаються птахами, хоч і мають надто маленькі крила, щоб літати.
Дорослі пінгвіни зростом і вагою нагадують п’ятикласників. Ходять значно повільніше за людей, незграбно перевалюючись з лапки на лапку. У разі потреби падають черевом на сніг і ковзають, відштовхуючись усіма чотирма кінцівками.
А ось у воді пінгвіни почуваються значно впевненіше. Плавають диво-птахи не задля розваги, а щоб прохарчуватись, адже основна їхня їжа – риба та ракоподібні.
Ці мешканці Антарктики – турботливі батьки. Щоб знести яйце, самиця нічого не їсть сорок днів, а татечко-пінгвін висиджує майбутніх нащадків близько дев’яти тижнів, майже не рухаючись.
ЧОМУ ВДЕНЬ НЕ ВИДНО ЗІРОК
Удень повітря таке прозоре, як і вночі, чому ж тоді ми не бачимо зірок? Спробуймо все з’ясувати.
Для цього ввечері з добре освітленої кімнати подивися надвір. Крізь вікно видно тільки яскраві ліхтарі – більше нічого розгледіти майже неможливо. Та варто лише вимкнути світло, як скло вже не буде перешкодою, – і побачиш клумби, лавочки, вигини стежинок.
Щось таке відбувається і при спогляданні неба. Вдень повітряна оболонка Землі яскраво освітлена, тому крізь неї видно тільки Сонце. Та після того, як золотий диск опуститься за обрій і настають сутінки, можна спостерігати за зірками.
Інша річ у космосі. Там зовсім темно, навіть коли світить Сонце.
ПЛАНЕТИ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ
Слово «планета» у перекладі з грецької мови означає «блукаюче світило». Ще у сиву давнину жерці, спостерігаючи за положенням зірок на небі, помітили яскраві світила, що змінювали своє положення відносно зірок. Відтак планети не мають певного місця на небі, вони постійно обертаються навколо Сонця. Небесне світило разом з усіма планетами називаються Сонячною системою.
Розгляньмо її детальніше. Найближча до Сонця планета – Меркурій, далі Венера, потім наша Земля та Марс.
Дещо далі – Юпітер – найбільша планета. На її поверхні завжди холодно: 140 градусів морозу. Це майже в 6 разів холодніше, ніж узимку на Землі.
Потім – Сатурн – найоригінальніша планета. Навколо неї світяться прекрасні яскраві кола, які можна побачити в телескоп.
Далі обертаються Уран, Нептун .
Окрім цих великих планет, у Сонячній системі ще є дуже багато малих, які називаються астероїдами.
